4 листопада, у свято Казанської ікони Пресвятої Богородиці, вікарій Київської Митрополії єпископ Боярський Феодосій звершив Божественну літургію в Казанському приділі Хрестовоздвиженського храму м. Києва. Його Преосвященству співслужило духовенство храму.
Під час богослужіння владикою була прочитана молитва Господу Вседержителю про мир і припинення міжусобної ворожнечі в Україні. На завершення Літургії та святкового Хресного ходу єпископ Феодосій вимовив проповідь.
У своєму слові до присутніх у день чудотворної Казанської ікони Пресвятої Богородиці, Його Преосвященство звернув увагу віруючих на те, що за Божим розсудом чудотворними бувають, як правило, тільки ікони Божої Матері. Саме ікони Богородиці являються у цей світ з чудесами і знаменнями, привертаючи увагу, шанування і любов віруючого народу. Саме чудотворним іконам Владичиці присвячуються православні храми та свята. Чому ж, за дуже рідкісними винятками, не буває чудотворних ікон Спасителя, святих Іоанна Предтечі, апостолів, або інших святих?
У цій дії премудрого Промислу Божого можна побачити три основних сенси, що приносять духовну користь віруючому народові та зміцнюють його у вірі, надії і любові.
По-перше через це Господь являє винятковість особистості Пресвятої Богородиці. Після благовістя архангела Гавриїла: “Дух Святий зійде на Тебе, і сила Вишнього осінить Тебе” (Лк. 1, 35), Діва Марія стала Святою Святих – сповнилася Духом Божим в тій повноті, в якій ніхто із земних людей не сповнявся ні до того, ніколи після того. Це створило її Чеснійшою Херувимів й Славнійшою Серафимів, Небесних Сил безтілесних.
По-друге, через множинне явління чудотворних ікон Божої Матері Господь запевняє людей у тому, що шанування ікон, догмат VII Вселенського Собору, – істина нашої віри, а самі ікони – це вікна в духовний світ, споглядаючи через які ми можемо звертатися до Неба і отримувати відповідь на наші молитви.
І по-третє, і, може бути це найголовніше, розсіявши чудотворні образи Своєю Пречистої Матері по всій широті землі, Господь закликає всіх людей, щоб вони шанували і любили Пресвяту Богородицю, щоб ми саме Її сприймали своєю милосердною Матір’ю, щоб ми завжди до неї зверталися у всіх наших бідах, у немочах душевних і життєвих обставинах.
Господь хоче, щоб ми навчилися молитися до Неї, як до своєї Матері у великій родині… адже Вона милосердна і чує, коли діти її, тобто ми з вами, плачемо від болю, або сумуємо в печалі, або радіємо нашим радощам. Господь бажає, щоб ми, люди землі, сприймали Його Матір як нашу Матір.
Він хоче, щоб ми до Неї ставилися, як до найближчої людини, яка завжди почує, прийде на допомогу, втішить, допоможе.
Отже, віра у велич Пресвятої Богородиці та в істинність іконопочитання, надія на допомогу Божої Матері
у всіх життєвих обставинах, дитяча любов до Матері роду християнського – ось ті чесноти, які поселяються в серці віруючої людини при гідному шануванні чудотворних ікон.
“Нехай і сьогоднішнє свято шанування Казанської ікони Божої Матері буде для нас днем особливого дотику до Її милості та Її любові”, – закінчив своє слово єпископ Феодосій.
Перегляди (81)
