Дорогі брати і сестри! Завдяки Вашим старанням і підтримці, волонтери Хрестовоздвиженської недільної школи 07 березня 2013 року вдруге відвідали школу-інтернат у с.Гришковці, що під Бердичевом.

У школі навчаються і живуть більше 200 вихованців різних вікових груп (з першого по дев’ятий класи). У своїй масі діти дуже сильно відстають в учбовому плані, порівняно з однолітками, що виховуються в сім’ях, соціальна адаптація цих діток дуже низька і навіть критична, тому дуже важлива складова місії не просто в матеріальній допомозі, а саме в спілкуванні і любові, яких діти практично не отримують. Доля цих дітей трагічна, багато з них навіть не отримали і грама цієї любові, адже більшість вихованців з неблагополучних сімей. Спілкування з цими дітьми відкрило для нас всю цінність щирості, простоти, любові, співчуття і присвячення себе іншим! Ці діти мають надзвичайну потребу в соціальній адаптації, адже після школи-інтернату їм доведеться фактично власноруч пробивати дорогу в життя. Дуже важливо їм говорити про християнські цінності, показувати приклад християнського відношення, адже зараз і в звичайних сім’ях на це не звертають належної уваги, а тим більше ці діти, що стільки пережили страждань, що не зустріли по-справжньому доброго відношення до себе, що озлобились на світ і на Бога за свою долю. Ми дякуємо Богу, що Господь дає нам можливість бути причетними їх долі, хоч трохи допомагати їм. Самі ми отримуємо від цього спілкування величезну духовну користь, виразно відчуваємо благодать Божої присутності серед нас. Цими духовними переживаннями хочемо поділитися і з Вами, адже ця місія – наша загальна з Вами місія!

Замітка нашого волонтера Романа:
07.03.2013 відбулася місіонерська поїздка в Дитячий будинок в місті Бердичів. Вранці на двох машинах ми виїхали з Києва. Нас було 8 чол. Для діток ми завантажили в машини речі, продукти, іграшки, DVD плеєр, сестра Світлана купила великий торт, щоб ми після уроку разом з дітьми попили чай і поспілкувалися. Отже, приїхали ми близько другої години дня. У них якраз закінчився обід, і ми розподілилися по групах для проведення уроків і кружків. Оскільки чоловіків було всього два, ми з Володимиром пішли в різні групи. Я займався зі Світланою і Ольгою в 5-му класі. Учили дітей правопису, а також спільно займалися настільними іграми. Ми привезли настільний футбол і подарували дітям 8-го класу. Старші хлопці займалися з волонтерами від братства преп. Іони Київського, де учили збирати годівниці для птиць. Наші серця продовжують молитися за цих дітей. Я дуже полюбив дітей, особливо, в моє серце запали Анжела, Сергій, Діма. Діти дуже талановиті. Наприклад, Сергій робить з дерева красиві моделі літаків, Анжела добре вчиться.
Ми розповідали дітям про Бога і про те, що треба молитися. В кінці нашій зустрічі ми зібралися довкола круглого столу, де була приготована вечеря і солодкий стіл і продовжували спілкуватися і запитувати в чому ще діти мають нужду. З деякими дітьми у нас дуже теплі душевні стосунки. Двоє з них, Саша і Діма, хотіли б побувати в Хрестовоздвиженській церкві. І у нас дозріла ідея узяти їх на вихідні до Києва, звичайно, якщо вирішать вихователі і директор дитячого будинку, адже вони ніколи не були в Києві. Тому цю дискусію ми ще продовжимо. Назад ми виїхали в сім годин вечора і благополучно доїхали до Києва. Прошу і далі продовжувати молитися за цих діток. І звичайно періодично відвідувати їх дитячий будинок.

 З повагою раб Божий Роман.

Перегляди (249)